Цветовая схема: C C C C
Размер шрифта: A A A
Изображения:

Fight Corruptor Digest: 27 березня - 2 квітня

Fight Corruptor Digest: 27 березня - 2 квітня

Кількість переглядів: 1

Fight Corruptor Digest: 27 березня 2 квітня


Найголовніші події, що стосуються боротьби проти корупції за минулий тиждень.


E-декларування для антикорупційних активістів до 1 квітня так і не скасували. Тож одні представники ГО подали свої декларації (Центр протидії корупції навіть перетворив цей обов’язок на художній жест), інші готуються подати позов до Конституційного Суду. Як не крути, але сприймати нову реальність за норму не готові ні громадські активісти, ні Євросоюз, ні країни Великої сімки, ні Держдеп.


Також у дайджесті:


  • Новий очільник Національного агенства з запобігання корупції — чи запрацює НАЗК по-новому?

  • Які зловживання зафіксувала “прослушка” у кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

  • Законопроект про Антикорупційний суд готують до другого читання — Венеціанська комісія “в ділі”

  • І ще низка заряджених на боротьбу проти корупції матеріалів


№1. Страсті довкола e-декларування для антикорупційних активістів


Не минуло й тижня, як депутати провалили останню можливість скасувати обов’язкову подачу декларацій антикорупційними активістами, коли прилетіла різка заява єврокомісара з питань європейської політики сусідства Йоганнеса Гана. Коротке резюме: влада не виконала своїх зобов’язань; Київ зробив крок убік від європейських прагнень, адже е-декларування для антикорупційних активістів суперечить угоді про Асоціацію з ЄС; неприйнятне зобов’язання грає на руку тим, хто хоче знищити боротьбу з корупцією в Україні.


Запахло смаженим і наступного ж дня НАЗК опублікувало роз’яснення, яким прибрало найбільш абсурдні положення про декларування антикорупційних активістів. На щастя для всіх програмістів, офіс-менеджерів та доставників води, що співпрацюють з ГО, а також учасників антикорупційних заходів, відповідно до цього роз’яснення декларації їм таки можна не подавати. Утім, міжнародна спільнота так і не проковтнула той факт, що система e-декларацій була створена з метою запобігання корупції посадовими особами, а влада застосувала ці норми до звичайних громадян, які не розпоряджаються державними коштами. Одразу ж пролунали заяви від країн Великої Сімки та Держдепартаменту США з вимогами скасувати дискримінаційну норму.


“Українській владі треба нарешті усвідомити, що питання протидії корупції стало ключовим у наших відносинах зі світом”, пише Сергій Сидоренко у статті на Європейська Правда. Відновити довіду з боку ЄС до України ще можливо, переконаний автор — варто скасувати e-декларування для представників антикорупційних ГО. 3 квітня Верховна Рада вкотре спробує зробити це ще раз. Законодавчо це вже буде не так просто: доведеться запровадити амністію для всіх, хто раніше підпадав під цю норму, і прибрати опубліковані активістами декларації з реєстру.



№2. Що там в антикорупціонерів?


Антикорупційні активісти вперше подали свої декларації до реєстру. Радіо Свобода зібрала реакції громадськості у соцмережах.


Команда Центру протидії корупції вирішила творчо підійти до нового обов’язку учасники зареєстрували інсталяції з вуличних акцій (наприклад, триметрову “антикорупційну дупу”), футболки “Fuck Corruption”, книжки, домашніх улюбленців. Повсякчас нагадуючи, що на відміну від антикорупціонерів, свої статки досі не декларують керівники державних підприємств, причетні до розподілу державних коштів, а також військові прокурори, яких вивели з-під норми закону “Про запобігання корупції”.


Понад 100 громадських організацій, разом з Реанімаційним пакетом реформ, будуть захищати активістів від дискримінаційних норм у Конституційному Суді України. Повний текст спільної заяви можна прочитати за посиланням.


№3. Справи зливають, факти спливають?


Інтерв’ю Артема Ситника “Дзеркалу тижня” сколихнуло всіх, хто стежить за ходом антикорупційної реформи. Керівник НАБУ підтвердив факт “прослушки” в кабінеті Назара Холодницького. Злив інформації підозрюваним, тиск на підлеглих, гальмування справ НАБУ та тиск на суду — ось, за словами Ситника, ще не повний перелік зловживань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратори, які вдалося зафіксувати за місяць прослуховування.


Чому це важливо? Саме НАБУ та САП тривалий час вважалися найбільш ефективними та незалежними антикорупційними органами, і факти зловживань Назара Холодницького — якщо такі підтвердяться — можуть серйозно загальмувати їхню співпрацю та процеси розслідування корупції серед топ-посадовців. “Найсумніше, що через це страждає вся антикорупційна інфораструктура. Але в короткотерміновому проміжку часу. Бо якщо вона покаже здатність долати такі випробовування/позбуватися негідних, то в довгостроковій перспективі вона зможе самооновитися”, прокоментував ситуацію виконавчий директор TI Україна Ярослав Юрчишин.


Сам Назар Холодницький заперечує всі звинувачення на свою адресу. Як стало відомо з його прес-конференції, він має намір відстоювати свою позицію в суді та не збирається подавати у відставку.


№4. Старе нове НАЗК


Премії у розмірі до 400% від заробітної плати, #SolomatinaGate, буксування впровадження автоматизованої перевірки декларацій, а відтак — менше ніж півтори сотні перевірених декларацій з 1,5 мільйона поданих у 2017 році. Такі результати (без)діяльності показало Національне агентство з питань запобігання корупції під керівництвом Наталі Корчак. Нещодавно завершився термін її повноважень, і НАЗК (це колегіальний орган, який складається з 5 членів) обрало нового керівника — Олександра Мангула.


Більше про його професійний досвід та оцінку експертів з TI Україна та ГО “Декларації під контролем” можна дізнатися з матеріалів Укрінформ та Радіо Свобода. Словом, вони не плекають надії, що для якісно нового вектору роботи агентства достатньо змінити очільника. Зрештою, НАЗК — колегіальний орган, і сам Олександр Мангул входив до його складу. Громадськість закликала уряд повністю перезапустити НАЗК ще рік тому, і ця вимога залишається актуальною і донині. У Парламенті вже півроку лежать два законопроекти, які передбачають оновлення НАЗК, нову процедуру конкурсу, більшу відповідальність керівника, однак вони так і не набрали необхідну кількість голосів за розгляд.


№5. Підводні камені в Державному бюро розслідувань

Чергова, важлива для українських реформ абревіатура — ДБР. Державне бюро розслідувань перейме слідчу функцію у Генпрокуратури й покликане протидіяти злочинам посадовців, насамперед у органах правопорядку. Керівник нового органу Роман Труба пообіцяв перші розслідування вже цього року.

Однак непрозора процедура формування ради громадського контролю при ДБР ставить під сумнів майбутню ефективність та незалежність органу. За “накатаною схемою” на конкурс подалася майже сотня кандидатів, 70 з яких мають один або кілька індикаторів, що можуть свідчити про упередженість. Наприклад, 46 учасників мають політичне минуле. Вибори 30 березня підтвердили невтішні прогнози громадськості. До ради зокрема потрапив славнозвісний Віктор Апасов — найкраще про його бекграунд антимайданівця, а пізніше приспішника Народного Фронту розповів Денис Бігус.


№6. Як досягнути ефективних стосунків з владою?


Тиснути чи допомогти? Бути стороннім спостерігачем чи входити у процес? Критикувати чи будувати партнерські взаємини? “У нас із вами є два варіанти. Перший — або й далі жити в опозиції до власної держави. Другий — щось змінити”, — переконаний виконавчий директор TI Україна Ярослав Юрчишин. У Львові він прочитав публічну лекцію про те, як досягнути ефективних стосунків із владою.


На його думку, в Україні найбільш ефективним інструментом залучення громадськості до формування політики є адвокація. Це просування підготовлених громадянами рішень у владні кабінети і їх подальша імплементація.


З конспектом лекції можна ознайомитися на zbruc, також за посиланням — посібник з адвокації від Лабораторії законодавчих ініціатив.



№7. Коли не prozorro як не дати зловживати системою електронних закупівель


Уже два роки система публічних закупівель Prozorro є обов’язковою для використання. Однак, деякі держпідприємства знаходять лазівки у системі й проводять нечесні тендери. У статті на Економічній Правді можна ознайомитися як з найбільш поширеними прикладами зловживань (формування умов тендеру під конкретного постачальника, оголошення нереалістичних термінів подачі спеціальних документів, зумисні граматичні помилки для ускладення пошуку та інші махінації Семена Хабармена), так і з методами протидії.


№8. Українська економіка: як черепасі стати тигром?


За 2017 рік показник реального ВВП України зріс з 2,2% до 2,5%. Ну такоє. Видання Новое Время опитало провідних економістів — як досягнути стабільного зростання економіки у 7% (що є дуже хорошим показником для країн, що розвиваються). Що ж, не здивуємо — без подолання корупції (і зокрема створення незалежного Антикорсуду) ніяк. Серед інших каталізаторів — судова реформа, невтручання силових органів в економічну діяльність, земельна реформа, приватизація держкомпаній або ж створення там системи корпоративного управління, реформа держслужби.



№9. Under Pressure: чи зменшився тиск на бізнес з боку правоохоронних органів?


Чи почувається зараз бізнес більш захищеним з боку неправомірних атак податківців чи силових структур? Vox Ukraine провели цікавий аналіз кримінальних проваджень за статтею “ухилення від сплати податків” у місті Києві. З одного боку, їхня кількість суттєво скоротилася — 822 у 2013 році та 365 за 11 місяців 2017-го. Але кількість арештів майна у рамках цих проваджень зросла більш ніж у 40 разів — з 26 до 993. І цей невтішний показник якраз більш точно промовляє про умови ведення бізнесу в Україні. Вагома частина бізнесу доводить у суді безпідставність арешту свого майна, третина ухвал згодом були визнані необґрунтованими. Усе це свідчить як про зростання тиску на бізнес з боку силовиків та податкової, так і про нагальну потребу створити незалежне від них Бюро фінансових розслідувань.