Цветовая схема: C C C C
Размер шрифта: A A A
Изображения:

Fight Corruptor Digest: 12-19 березня

Fight Corruptor Digest: 12-19 березня

Кількість переглядів: 53

Найголовніші події та аналітичні матеріали, що стосуються боротьби з корупцією — за минулий тиждень.

Насамперед триває внесення правок до президентського законопроекту про Антикорупційний суд. Чи постане він цієї весни, і чи стане він справді незалежним та ефективним, залежить від готовності влади дослухатися до рекомендацій західних партнерів та громадськості. Нагадаємо, що головні баталії точаться довкола вимоги МВФ надати міжнародним експертам право блокувати призначення суддів, до яких є питання. У інтерв’ю Financial Times Петро Порошенко відзначив, що “намагання донорів брати участь у призначені суддів шкодить суверенітетові України”. Самі ж українці, згідно з опитуванням Фонду “Демократичні ініціативи”, схильні у 4 рази більше довіряти формування АКС міжнародним експертам, ніж українським суддям.

Також у дайджесті:

  • рекомендації від Венеціанської комісії Ради Європи скасувати e-декларування та жорсткі вимоги звітності для антикорупційних активістів
  • викрита спроба дати хабар в.о. Міністру охорони здоров’я
  • рейтинг схем ухилення від податків
  • і ще трохи цікавого чтива, зарядженого на боротьбу проти корупції

№1. Боротьба за незалежний антикорупційний суд
 

"Вони справді бояться. Втратити монопольний контроль над, як їм здається, керованим правосуддям. Побачити цілковито сформовану нову антикорупційну інфраструктуру. А далі — спостерігати за тим, як твої вчорашні друзі, однопартійці, бізнес-партнери, а зрештою, може, і ти сам, послідовно проходять усі її ланки — від статусу підозрюваного до засудженого...", — пише керівний директор TI Ukraine Ярослав Юрчишин про страсті довкола Антикорупційного Суду.

 
Влада на роздоріжжі: не ухвалиш законопроект і втратиш транш від МВФ — до позачергових парламентських виборів доведеш; проігноруєш рекомендації донорів і покажеш “хто в домі господар” — втратиш довіру західних партнерів. Або підеш прямо — і постане такий страшний для влади, і такий потрібний Україні Антикорупційний суд. Тож від вибору сценарію залежить не лише ефективність боротьби з корупцією, але й політичне життя України на найближчі роки.

Певні підстави для оптимізму, на думку Ярослава Юрчишина, усе ж є — українська сторона погодилася залучити Венеціанську комісію для спільного доопрацювання президентського законопроекту про Антикорупційний суд. Тримаємо руку на пульсі.

№2. Е-декларування як відплата активістам. Про що йдеться в нових рекомендаціях від Венеціанської комісії?

Око за око, зуб за зуб, декларація за декларацію. Рік тому Верховна Рада прирівняла антикорупційних активістів до держслужбовців і змусила подавати e-декларації всіх, хто отримує фінансування з коштів міжнародної технічної допомоги. 16 березня Венеціанська комісія Ради Європи опублікувала чергову порцію рекомендацій для влади, де розкритикувала ці вимоги і недвозначно вказала, що дії Парламенту схожі на помсту антикорупційним активістам за їхні дії. Дісталося на горіхи і жорстким вимогам звітності, які Президент запропонував на заміну e-декларування. Детальний аналіз рекомендацій підготувала Європейська Правда.

На жаль, Верховній Раді буде просто проігнорувати поради Венеційки — достатньо просто затягнути час, адже пленарний тиждень до 23 березня буде останнім перед тим, як спливе термін першої хвилі декларування.

Якщо зміни до закону “Про запобігання корупції” не внесуть, то активісти постануть перед вибором: подавати декларації попри те, що ця вимога є дискримінаційною та недемократичною, або ж не заповнювати та потрапити під адміністративну (а згодом і кримінальну) відповідальність. Представники громадських організацій уже виступили зі спільною заявою щодо скасування вимоги e-декларування, 19 березня біля Верховної Ради відбулася правозахисна акція “Активісти не мішені”.

№3. Як працює антикорупційний комітет ВР (не дуже)

1 — рівно стільки законопроектів схвалив антикорупційний комітет у 2017 році. Та й той - про e-декларування громадських активістів. Крім того, 10 з 24 депутатів є системними прогульниками (більшість з них, утім, знайшли час проголосувати за відставку Соболєва). Більше про діяльність “головних антикорупціонерів країни” читайте в матеріалі Чесно.


№4. Як державні продажі стали прозорими

Лише за один рік проекту Prozorro.Продажі вдалося докорінно змінити таку закриту сферу, як державні продажі, і отримати міжнародну антикорупційну нагороду в рамках конкурсу "The Shield in the Cloud Innovation Challenge". Секрет простий: відкритий доступ до інформації, однакові для всіх правила, що дозволили залучити бізнес до аукціонів, інструменти контролю для громадськості. Більше про систему, що заганяє корупцію в глухий кут — у блозі Ярослава Юрчишина на Українській Правді.


№5. Рейтинг схем ухилення від податків

Промовиста аналітика від Case Україна — рейтинг схем ухилення від податків. Як виявилося, через систему співпраці зі спеціалістами як з ФОП (замість їх найму на роботу), державний бюджет щорічно “втрачає” 2,5 - 5 млрд гривень. Але чи варто починати хрестовий похід проти тіньової економіки саме зі спрощеної системи оподаткування? Порівняйте: офшорні схеми щорічно “вартують” бюджету 50 - 65 млрд гривень, сірий імпорт та контрабанда — 25 - 70 млрд гривень, індустрія конвертаційних центрів — 12 - 15 млрд.

Одразу пригадується нещодавно зареєстрований законопроект №8089, в якому зокрема пропонується повне скасування третьої групи ФОП (авторства депутатів БПП, сам Петро Порошенко цю ініціативу не підтримав). Проте неприховані бажання можновладців час від часу полупцювати грушу малого й середнього бізнесу та креативних індустрій є симптоматичними.

На думку старшого економіста Сase Володимира Дубровського, державі варто зосереджуватися на найбільших схемах уникнення / ухилення від податків. Негативний ефект спрощеної системи оподаткування насправді відіграє незначну роль та може призвести до негативних факторів — відтоку людського капіталу, особливо IT-спеціалістів, за кордон, що може навіть гірше позначитися на доходах державної скарбниці. Які мають бути першочергові кроки у боротьбі проти тіньової економіки — читайте у матеріалі Case.


№6. Модель “кумівського капіталізму” та її наслідки

Яку вартість доводиться сплачувати Україні за міцно впаяну в економіку модель “кумівського капіталізму”?

Виявляється, якби усунути всі політичні зв’язки з нашої економіки, вона б зростала на 1-2% швидше. Політично пов`язані фірми активно користуються “плюшками” від держави (держзакупівлі, обмеження імпорту тощо), на 69% рідше перевіряються аудиторами, вони є менш продуктивними. Більш детально про наслідки панібратських стосунків між українським бізнесом та політикою та шляхи виходу з зачарованого кола “кумівського капіталізму” читайте в статті регіонального директора Сату Кохканен на Економічна Правда.  



№.7 Спроба дати хабар в.о. міністру охорони здоров`я

В.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун звернулася до НАБУ через пропозицію хабара від помічника народного депутата понад рік тому. 7 березня НАБУ проводило обшуки у помічника депутата Олега Ляшка Олега Богачова, а також у міського голови Вишневого Іллі Дікова. За тиждень Уляна Супрун опублікувала заяву на офіційній фейсбук-сторінці.


Хабар у вигляді квартири у Вишневому їй пропонували за допомогу місцевому медичному закладу отримати дороговартісне медичне обладнання. Що, згідно з заявою Уляни Супрун, і так входить до її повноважень: “яким би дороговартісним не було медичне обладнання, Міністерство охорони здоров’я завжди готове допомогти громаді його отримати, якщо в ньому дійсно є потреба”.


№.8 Стара прокуратура проти Нової Пошти

У п’ятницю ввечері Генпрокуратора провела обшуки в 15 офісах та складах Нової Пошти. Українську компанію та пов’язані з нею підприємства звинувачують у несплаті податків в особливо великих розмірах.

19 Березня “Нова Пошта” провела прес-конференцію за участі керівників компанії, де були озвучені порушення процедур з боку силовиків - деталі можна прочитати в репортажі на AIN. Як зауважив адвокат Нової Пошти, суд видав постанову на обшук на основі нічим не підкріплених підозр — у рамках досудового розслідування не доведений факт несплати податків та не встановлена недоотримана бюджетом сума.

“Наїзд на Нову Пошту наочно демонструє, навіщо країні як можна швидше необхідно створення Служби Фінансових Розслідувань. Не можна давати цим людям, прокурорам, сбушникам, поліцейським права чіпати бізнес”, — прокоментував обшуки інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Позбавлення правоохоронних органів права втручатися  в економічну діяльність є однією з 5 рекомендацій Transparency International Ukraine на 2018 рік.